Франківський район м. Львова. ДНЗ № 93


Сторінка педагога

 

Педагоги радять

(для батьків 5-6 річних дітей)

За лініями розвитку:

- дотримуйтеся вдома режиму дня, санітарно-гігієнічних вимог, культурно-гігієнічних навичок;
- щоденно разом із дітьми виконуйте ранкову гімнастику, здійснюйте загартовуючі процедури; виходьте на прогулянки;
- залучайте дітей до виконання основних рухів - вправляйте в ходьбі, бігу, стрибках, повзанні, лазінні, рівновазі, вправах із м'ячем;
- разом з дітьми здійснюйте піші прогулянки, туристичні походи;
- грайте в рухливі, спортивні ігри;
- облаштуйте в квартирі спортивний куточок;
- катайтеся разом з дітьми на санчатах, ковзанах, лижах; велосипедах, роликах; грайте у бадмінтон, теніс, футбол, баскетбол, хокей; з м'ячем; плигайте на скакалці; плавайте та грайте на воді;
- беріть участь разом з дітьми у проведенні свят, розваг, днів здоров'я, зборах, конференціях, лекціях з питань здоров'я, фізичного виховання дітей, організованих у дошкільних установах.

Пізнавальний розвиток


- збагачуйте обізнаність дитини новою інформацією, що сприяє накопиченню уявлень про себе та світ. Залучайте до перегляду та прослуховування радіо- та телепередач пізнавального напрямку, заохочуйте до активного розв'язання завдань, листування тощо, за допомогою членів родини;
- пізнавайте, досліджуйте світ разом з малюком: обговорюйте, читайте, експериментуйте та ін. Заохочуйте прагнення здобувати і збагачуватись корисною інформацією завжди і всюди. Наприклад, оформіть передплату дитячого журналу;
- створюйте умови та підтримуйте пізнавальні інтереси дитини, забезпечуючи розвиток природних здібностей та нахилів дитини;
- виховуйте у дошкільника почуття родинності: любові і шани до батьків та родичів, пам'яті про покоління роду, вдячності до праці рідних, шани до старших, турботи про молодших;
- залучайте дітей до активної участі у підготовці та святкуванні днів народження, ювілеїв, днів пам'яті, календарно-обрядових свят; здійсненні подорожей; разом з дітьми або спонукуючи їх до виготовлення подарунків, привітань, виступів та ін.
- за можливістю, вдома облаштуйте родинний куточок, в якому помістяться «дерево роду», фотографії та відео сімейних подій, рукотворні вироби тощо.
- вчіть малюків усвідомлювати себе як частку сім'ї, дитячої спільноти у навчальному закладі, відповідальну особистість у світі природи, людину серед інших - у суспільстві на прикладі власної активної життєвої позиції; разом з дитиною подорожуйте, здійснюйте екскурсії, колекціонуйте, майструйте тощо;
- формуйте основи логічного мислення, вчить дитину висловлювати власну думку на основі розумових висновків;
- частіше бувайте з дітьми на природі (парк, ліс, річка), відвідуйте зоопарк, ботанічний сад, музеї, вистави дитячих театрів, дійства громадських свят, виставки квітів, тварин;
- залучайте дітей до догляду за рослинами (квітник, сад, город) та тваринами (птахами, рибками, земноводними та іншими домашніми улюбленцями); за бажанням, обладнайте акваріум, влаштуйте квітник, город на підвіконні; разом з дітлахами доглядайте за рослинами, піклуйтесь про тварин;
- не соромтеся виказувати патріотичні почуття, громадянську позицію; гордість за свою родину, батьків, рідне місто, село, Україну; на власному прикладі втілюйте поняття «порядок», «безпека», «природоохоронна робота» у практичне життя дитини та родини;
- створюйте спеціальне розвивальне середовище, яке б сприяло використанню набутих знань, вмінь та навичок з логіко-математичного розвитку в родинному побуті дитини;
- формуйте соціально-економічну компетентність дитини за допомогою залучення дітей до планування сімейного бюджету (планування витрат, обговорення вартості речей);
- виховуйте почуття вдячності до праці інших людей, бережливого ставлення до природи, речей.

Мовленнєвий розвиток


Якомога більше спілкуватися з дітьми, розповідати їм і читати художню, пізнавальну літературу. Збагачувати досвід дітей позитивними враженнями під час прогулянок, екскурсій, цікавих спостережень у соціальному, культурному і природному довкіллі. При цьому враховувати пізнавальні інтереси й переваги своїх дітей. Детальніше зупинятися на об'єктах і явищах, які привабили дитячу увагу найбільше.
Розповідати дітям про себе (своє навчання, роботу, захоплення), про родичів (де живуть, ким працюють, ким доводяться дитині, які мають чесноти та інше) та людей, які оточують дитину за межами сім'ї. Частіше ділитися з дітьми спогадами про минуле, дитинство дорослих, улюблені ігри, друзів дитинства, цікаві чи складні життєві ситуації. Пропонувати дітям пограти в улюблені ігри рідних людей, почитати їхні улюблені книжки, переглянути улюблені фільми чи послухати дорогі пісні. Попросити малюків описати власні ігри з друзями у дитсадку чи у дворі, знайти в них спільне із уподобаннями свого дитинства, разом з дітьми придумати нові варіанти старих ігор і забав.
Організовувати спеціальні мовленнєві ігри для розвитку різних сторін усного мовлення, можна - із залученням рідних, сусідів, друзів. Так, для збагачення словника різними частинами мови корисно пограти в «Зимові слова», «Солодкі слова», «Скляні (дерев'яні, металеві, пластмасові та ін.) слова», «Ввічливі слова», «Веселі/сумні слова», «Спортивні слова» тощо. Тут важливо дати правильну , чітку установку: «Давай згадаємо всі слова, які нагадують нам про...». Поуправляти дітей у вживанні дієслів буде цікаво в ігрових завданнях «Хто що вміє робити?», «Зміни слово» (утворення нових дієслів за допомогою префіксів), а змагальна вправа «Хто назве більше?» стимулюватиме пошук іменників-назв частин предметів, прикметників, прислівників та інших частин мови.
У повсякденні корисно розширювати запас слів-узагальнень, проводячи ігрові вправи «Назви одним словом», «Магазин меблів (одягу, взуття, іграшок, продуктовий, молочний, овочевий...)», «Що зайве?».
У спілкуванні з дітьми слідкувати, чи вірно вони узгоджують між собою слова у словосполученнях і реченнях, вчасно і коректно виправляти помилки та включати дітей у створювані дорослим ситуації спілкування, де треба застосувати ці уміння. Наприклад, поставити відповідне питання (скільки вікон у нашій квартирі? у якій сукні підеш на день народження?) або запропонувати гру («Пограємо-порахуємо» на узгодження іменників з числівниками, «Хто який?» на узгодження прикметників із займенниками чи іменниками). Можна створювати й провокаційні ситуації мовлення, у яких пропонуються зразки неправильного зв'язку слів у висловлюваннях і які слід виправити («я мчу з гора без лижах» - «я мчу з гори на лижах»).
Звертати увагу дітей на багатозначність слів. У певних ситуаціях не втрачати можливість подумати разом над добором іншого слова замість сказаного, визначенням протилежності у дії чи якості, навести приклад різних значень однакових за звучанням слів. Тут стануть в нагоді й ігри «Скажи інакше», «Дружні слова», «Скажи навпаки», «Слова-близнюки».
Залежно від конкретної ситуації задовольнятися лаконічними висловлюваннями дітей або спонукати їх до побудови більш розгорнутих реплік. Щоб привчити говорити поширеними реченнями, варто подавати власні зразки такого мовлення і залучати дітей до гри. Наприклад, у грі «Мовчун і балакун» один гравець задає основу речення, а інший чи інші по черзі доповнюють її по слову наскільки це можливо: «Стоїть хата. - На березі стоїть хата. - На березі річки стоїть хата. - На мальовничому березі річки стоїть хата. - На мальовничому березі річки стоїть біла хата і т.д.».
Не менш цікаві ігри можна запропонувати із словотвору від заданого слова. Зокрема: побудувати ланцюжок слів від слова «вчити» (вчитель, учень, навчання, вчений тощо); утворити назви помешкань від назви тварини (корова - корівник, свиня - свинарник, курка - курник, вівця - вівчарня та ін.).
З метою відпрацювання чіткої звуковимови корисно розучувати з дітьми чистомовки і скоромовки. Якщо у 5-річних дітей спостерігаються вади звуковимови, слід звернутися за допомогою до фахівця-логопеда й виконувати всі рекомендовані ним артикуляційні, фонематичні вправи для постановки звуків, навчання їх диференціації.
Граючись у слова, варто пропонувати дітям завдання на виділення першого і останнього звука у власних іменах, назвах іграшок чи інших предметів довкілля, спільно з малюками визначати послідовно всі звуки у слові, шукати заданий звук у словах-назвах предметів, картинок, дій довкола себе тощо. Цікаво й позмагатися на більшу кількість названих слів із заданим звуком, із звуком у певній позиції у словах.
Корисно разом з дітьми «маніпулювати» звуками, складами, наголосами у словах, переставляючи їх. Ігри типу «Так і не так» наочно продемонструють дітям значення порядку звуків, складів і місця наголосу у словах .
Започаткувати й надалі підтримувати сімейну традицію щоденних бесід про прожитий день з обговоренням вражень, поточних проблем, досягнень, плануванням спільних заходів для дорослих членів родини і дітей. Спонукати дітей не лише до відповідей на поставлені дорослим питання, а й до самостійної їх постановки.
Привчати дітей бути ввічливими у розмові, бесідах з дорослими і дітьми. Подавати приклад того, як треба вести діалог за столом, у гостях чи при гостях, по телефону. Практикувати ненав'язливий аналіз поточного діалогу за допомогою питань «Чи уважно ти мене слухав?», «Що тобі незрозуміло? », «Які у тебе є питання до мене?» та ін.
Використовувати можливості сім'ї для залучення дітей до складання зв'язних розповідей: описування іграшки або страви, які сподобалися в гостях; описування уявних речей (автомобіля майбутнього, фасонів бальних суконь для Попелюшки, кімнати Незнайка і Знайка); розповідання за серіями сімейних фотографій (про новорічне свято у дитсадку, літній відпочинок) або картинок із дитячих коміксів; переказ літературного твору з власними імпровізаціями за слайдами діафільму, ілюстраціями у книзі; складання розповідей-суджень, міркувань, пояснень після перегляду вистав, телепрограм, поїздок., спілкування з дорослими і дітьми під час відпустки, перебування у лікарні тощо. Ділитися з дітьми своїми враженнями, висновками, ставленнями щодо прочитаного, побаченого, пережитого.
Читати дітям твори дитячої художньої літератури і дитячі журнали. Цікавитися новинками книжкового ринку та періодики для дошкільників, залучати дітей до їх вибору і придбання. Опікуватися домашньою бібліотекою, доручати дітям догляд за книжками, наведення порядку на полицях.

Художньо-естетичний розвиток


- ознайомлюйте дітей з різними видами мистецтва шляхом споглядання картин в музеях образотворчого мистецтва, перегляду репродукцій в комп'ютерному режимі, журналах, книгах, відвідування різноманітних виставок;
- вправляйте у визначенні жанру живопису : пейзаж, натюрморт, портрет, казковий, побутовий, анімалістичний;
- надавайте можливість самостійно зображувати предмети, тварин, дерева, транспорт, людей, та інше,
- підтримуйте бажання малювати, ліпити, аплікувати, конструювати, передавати свої враження в зображеннях;
- виважено ставтесь до вибору матеріалів зображення, спонукайте до основ рукоділля: вишивання, шиття, бісероплетіння;
- заохочуйте творчість дитини, підтримуйте її ініціативу;

- надавайте дитині можливість слухати досконалі за формою, доступні для розуміння сольні та хорові твори;
- підтримуйте бажання слухати музику, емоційно відгукуватися на неї, передавати свої враження;
- виважено ставтесь до вибору дитиною музичних творів для прослуховування, пропонуйте її увазі не лише легку, ритмічну дорослу музику, а й класичну та дитячу;
- вправляйте дошкільників у визначенні жанру музичного твору, називанні інструмента, на якому він виконується;
- використовуйте музику в аудіо - та відеозаписах;
- організовуйте перегляд доступних дітям за змістом оперних і балетних вистав, відвідування концертів, музеїв;
- навчайте дитину розрізняти "музику природи" - співи птахів, звуки різних комах, шелест листя дерев та хвиль води тощо, порівнювати природну музику зі створеними людьми мелодіями, знаходити в них спільне та відмінне;
- використовуйте високохудожню музику з яскравими образами, різними настроями, під яку дитина може по-різному відтворювати ходьбу, біг, стрибки, рухи танцю тощо;
- розвивайте вокальні дані дошкільника, його музичні та акторські здібності; - вправляйте дитину в умінні співати дзвінко, легко, правильно інтонуючи мелодію;
- викликайте в дошкільника піднесене, радісне самопочуття від співу;
- навчайте сприйнятливості до емоційної реакції на музичний твір;
- залучайте дитину до спільних співів;
- сприяйте виникненню бажання придумувати нескладні мелодії;
- залучайте до театрально-ігрової діяльності;
- створіть театр вдома: розігруйте елементарні життєві ситуації з іграшками, інсценізуйте знайомі літературні твори, казки, оповідання, вірші;
- звертайте увагу дитини на осмислення змісту художніх творів, особливості характерів та поведінки різних персонажів;
- навчайте оволодівати засобами емоційної виразності, виражати почуття мімікою, жестами, інтонацією, словами; вправляйте в цьому;
- заохочуйте творчість дитини, підтримуйте її ініціативу, схвалюйте вдале виконання ролі;
- відвідуйте разом з дітьми театри (ляльковий, драматичний, юного глядача тощо).

Ігрова діяльність
- купуйте ті ігри та іграшки, які є педагогічно цінними у даному віці, пам'ятайте про негативний вплив окремих видів іграшок на психіку і розвиток дітей;
- виготовляйте власноручно разом з дітьми ігри та іграшки, пропонуйте їх для ігор дітям, грайтеся разом з ними;
- цікавтеся досвідом інших батьків щодо виготовлення іграшок власними руками, використовуйте в цей досвід в сімейному колі;
- спонукайте самостійність дитини у виборі ігор та іграшок;
- читайте та обговорюйте сюжети казок, характери героїв, навчайте дітей творчо відображати реальні життєві та казкові ситуації;
- влаштовуйте вдома театральні вистави за змістом прочитаного, баченого або вигаданого сюжету;
- оберігайте дітей від ігор та іграшок, пов'язаних з проявом агресії, жорстокості, аморальних вчинків.

 

 

 

Вікові особливості спілкування дошкільника з однолітками

 

У дошкільному віці в життя дитини міцно і вже назавжди входять інші діти - однолітки. Між дошкільнятами розгортається складна і часом драматична картина відносин. Вони дружать, сваряться, миряться, ображаються, ревнують, допомагають один одному, а іноді роблять дрібні "капості". Всі ці відносини гостро переживаються і несуть масу різноманітних емоцій.

Емоційна напруженість і конфліктність у сфері дитячих відносин значно вища, ніж у сфері спілкування з дорослим. Батьки іноді не підозрюють про ту широку гаму почуттів і відносин, яку переживають їхні діти, і, природно, не надають особливого значення дитячій дружбі, сваркам, образам. Між тим досвід перших відносин з однолітками є тим фундаментом, на якому будується подальший розвиток особистості дитини. Цей перший досвід багато в чому визначає характер ставлення людини до себе, до інших, до світу в цілому. Далеко не завжди він складається вдало. У багатьох дітей вже в дошкільному віці формується і закріплюється негативне ставлення до інших, яке може мати вельми сумні віддалені наслідки. Вчасно визначити проблемні форми ставлення дитини до однолітків і допомогти подолати їх - найважливіше завдання батьків. Для цього необхідно знати вікові особливості спілкування дітей, нормальний хід розвитку спілкування з однолітками.

Як спілкуються малюки

Спілкування молодших дошкільнят зовсім не схоже на їхнє спілкування з дорослими. Вони по-іншому розмовляють, дивляться один на одного, інакше поводяться.

Перше, що кидається в очі, - це надзвичайно яскрава емоційна насиченість спілкування дітей. Вони буквально не можуть розмовляти спокійно - кричать, верещать, регочуть, носяться, лякають один одного і при цьому захлинаються від захвату. Підвищена емоційність і розкутість істотно відрізняє контакти малюків від їх взаємодії з дорослими. У спілкуванні однолітків спостерігається приблизно в 10 разів більше яскравих експресивно-мімічних проявів, що виражають найрізноманітніші емоційні стани: від лютого обурення до бурхливої радості, від ніжності і співчуття до бійки.

Ще одна важлива особливість контактів дітей полягає в нестандартності їх поведінки й у відсутності будь-яких правил і пристойності. Якщо в спілкуванні з дорослим навіть найменші діти дотримуються певних норм поведінки, то при взаємодії з однолітками малюки використовують найнесподіваніші і непередбачувані звуки і рухи. Вони стрибають, беруть химерні пози, кривляються, передражнюють один одного, тріщать, квакають і гавкають, придумують неймовірні звуки, слова, небилиці тощо. Такі дивацтва приносять їм неприборкану веселість - і чим чудніше, тим веселіше. Звісно, дорослих подібні прояви дратують - так і хочеться швидше припинити це неподобство. Здається, що така безглузда метушня тільки порушує спокій, і звичайно ж не має ніякої користі і ніякого відношення до розвитку дитини. Але якщо всі діти дошкільного віку при першій можливості знову і знову кривляються і передражнюють один одного, значить, їм це для чогось потрібно?

Що ж дає дошкільнятам таке дивне спілкування?

Подібна свобода, нерегламентованість спілкування дошкільнят дозволяє дитині проявити свою ініціативу і оригінальність, свій самобутній початок. Дуже важливо, що інші діти швидко і з задоволенням підхоплюють ініціативу дитини, множать її і повертають у перетвореному вигляді. Наприклад, один крикнув, інший крикнув і підстрибнув - і обидва регочуть. Однакові і незвичайні дії приносять малюкам упевненість в собі і яскраві, радісні емоції. У таких контактах маленькі діти переживають ні з чим не порівнянне відчуття своєї спорідненості з іншими. Адже стрибають і квакають вони однаково і при цьому відчувають загальну безпосередню радість. Через цю спільність діти пробують і стверджують себе. Якщо дорослий несе для дитини культурно-нормовані зразки поведінки, то одноліток створює умови для індивідуальних, ненормованих, вільних проявів.

Звісно, що з віком контакти дітей все більше підпорядковуються загальноприйнятим правилам поведінки. Однак особлива розкутість, використання непередбачуваних і нестандартних засобів залишається відмінною рисою дитячого спілкування до кінця дошкільного віку, а може бути, і пізніше.



У молодшому дошкільному віці дитина чекає від однолітка співучасті у своїх забавах і жадає самовираження. Їй необхідно і достатньо, щоб одноліток приєднувався до її пустощів і, діючи з нею разом або поперемінно, підтримав і підсилив загальні веселощі. Кожен учасник такого спілкування переймається насамперед тим, щоб привернути до себе увагу й одержати емоційний відгук партнера. Спілкування малюків цілком залежить від конкретної обстановки, в якій відбувається взаємодія, і від того, що робить інша дитина і що у неї в руках.

Характерно, що введення привабливого предмета в ситуацію спілкування дітей може зруйнувати їх взаємодію: вони переключають увагу з однолітка на предмет або ж б'ються через нього. Всім відомі "розбірки" в пісочниці, коли два малюки чіпляються за одну машинку і з криком тягнуть її кожен у свій бік. А мами при цьому переконують діточок не сваритися і грати дружно, разом. Але біда в тому, що грати разом в іграшки малюки ще не вміють. Їх спілкування поки не пов'язане з предметами і з грою. Нова цікава іграшка для малюка більш притягальний предмет, ніж його ровесник. Тому предмет як би закриває собою іншу дитину, увага малюка притягається до іграшки, а одноліток сприймається як перешкода. Зовсім інша справа, коли таких відволікаючих предметів немає, коли між малюками відбувається "чисте спілкування" - тут вже вони поєднуються в загальному святкуванні і насолоджуються суспільством однолітка.

Хоча самого однолітка діти сприймають досить своєрідно. Для більшості молодших дошкільнят характерно індиферентне ставлення до іншої дитини. Трирічні діти, як правило, байдужі до успіхів однолітка і до його оцінки з боку дорослого. Їм набагато важливіше підтримка та визнання дорослого, ніж іншої дитини. Малюк як би не помічає дій і станів свого однолітка. Він погано запам'ятовує його ім'я і навіть зовнішній вигляд. Йому в принципі все одно, з ким возитися і носитися, важливо, щоб він (партнер) був такий же, діяв і переживав те ж саме. Таким чином, одноліток ще не відіграє суттєвої ролі в житті молодших дошкільнят.

У той же час його присутність підвищує загальну емоційність і активність дитини. Це виражається насамперед у радості і навіть захваті, з якими малюк наслідує рухи і звуки однолітків, у його прагненні бути поруч з ними. Та легкість, з якою трирічні діти заражаються загальними емоційними станами, свідчить про особливу спільність, яка виникає між маленькими дітьми. Вони відчувають свою схожість, свою приналежність до загального роду. "Ми з тобою однієї крові", - як би говорять вони один одному своїми кривляннями і стрибками. Ця спільність виражається у тому, що вони охоче шукають і з захопленням виявляють схожість один в одному: однакові колготки, однакові рукавиці, однакові звуки і слова тощо. Такі почуття спільності, зв'язки з іншими дуже важливі для нормального розвитку спілкування і самосвідомості дитини. Вони лягають у фундамент відносин дитини до інших людей, створюють відчуття причетності до інших, що надалі позбавляє від болісних переживань самотності. Крім того, таке спілкування з іншими допомагає маленькій людині краще виділити і усвідомити саму себе. Повторюючи одні і ті ж рухи і звуки, діти відображають один одного, стають своєрідними дзеркалами, в яких можна побачити самих себе. Малюк, "дивлячись в однолітка", як би виділяє в самому собі конкретні дії і якості.

Виходить, що, незважаючи на свою "розгнузданість" і, здавалося б, безглуздість, таке емоційне спілкування навіть дуже корисне. Звичайно, якщо подібні забави і витівки переважають у спілкуванні 5-6-річних дітей, це вже ненормально. Але в 2-4 роки не можна позбавляти дитину радості безпосередньої емоційної взаємодії з ровесниками.

Однак для батьків такого роду дитячі радощі вельми утомливі, особливо в квартирі, де ніде сховатися і де дитяча метушня загрожує небезпекою як майну, так і самим дітям. Щоб уникнути загострень, можна надати дитячому спілкуванню більш спокійну і більш культурну форму, не порушуючи при цьому його психологічної сутності. Для такого спілкування підходять всі ігри, в яких діти діють однаково й одночасно. Це численні хороводні ігри, а також ігри в будь-яких тваринок - жаб, пташок, зайчиків, де малюки разом скачуть, квакають, цвірінькають і т.п . Такі забави зазвичай із захопленням приймаються дітьми і, крім чистої дитячої радості, несуть із собою організуючий і розвиваючий початок.

У 3-4 роки спілкування з однолітками приносить в основному радісні емоції. А от пізніше виникають більш складні і не завжди райдужні стосунки 

 

 

13\04\2018